Наведено результати фармакоекономічного опрацювання стандарту терапії пацієнтів із парентеральними вірусними гепатитами та розроблено рекомендації щодо удосконалення соціально-економічних регулювальних переліків лікарського забезпечення (ЛЗ) для оптимізації лікарського забезпечення хворих на хронічні вірусні гепатити (ХВГ) в Україні. Вивчено структуру та тенденції захворюваності на ХВГ. Методом щомісячного моніторингу проведено маркетинговий аналіз вітчизняного ринку противірусних препаратів. Проаналізовано тендерні, вікові, соціальні характеристики вітчизняних пацієнтів із ХВГ для диференційованого підходу до відшкодування вартості ЕПТ. Досліджено реальний стан лікарського забезпечення хворих на ХВГ в Україні ретроспективними методами клініко-економічного аналізу та проведено фармакоекономічний аналіз рекомендованих схем терапії для пацієнтів із ХГС і ХГВ. Обгрунтовано вибір препаратів до соціально-економічних переліків ЛЗ методом експертних оцінок і розроблено фармацевтичну складову стандарту медичної допомоги хворим на ХВГ, показано можливі джерела реімбурсації вартості лікування для цієї категорії пацієнтів.

Проведено исследование динамики спроса, оптовых цен, коэффициентов ликвидности и адекватности платежеспособности препаратов ламивудина и рибавирина в Украине за период с 01.07.2004 г. по 01.06.2010 г. Исследуемые средства используются для терапии больных с вирусными гепатитами В и С. Показана целесообразность использования метода ежемесячного мониторинга рынка препаратов, а также методами маркетингового анализа подтверждена целесообразность государственной помощи пациентам с вирусными гепатитами в Украине.

Наведено результати аналізу стану реєстрації, положення на ринку України препаратів, які використовуються для профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини згідно з Клінічним протоколом. Висвітлено результати фармакоекономічного аналізу за допомогою методу "вартість - ефективність" медикаментозної профілактики передачі ВІЛ у вагітних, які самі не потребують антиретровірусної терапії. Результати свідчать, що станом на 01.10.2012 р. в Україні зареєстровано 37 торгових назв препаратів груп зидовудину (ZDV), ламівудину (3TC), невірапіну (NPV), лопінавір/ритонавіру (LPV/r) і жодного саквінавіру/ритонавіру (SQV/r); вітчизняні препарати становили 10,8 %, імпортні - 89,2 %. Однак ринок препаратів забезпечував лише 4 торгові назви в оптовому і 1 - в роздрібному сегменті. Результати фармакоекономічного аналізу 2 режимів лікарської профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини свідчать про доцільність використання більш ефективного, хоча і дорожчого основного режиму (ZDV + 3TC + LPV/r). Показник ICER на 1 випадок попередження вертикальної трансмісії ВІЛ становив 3879,94 грн.

Наведено результати клініко-економічного аналізу фармакотерапії дітей, хворих на кашлюк (КШ), менінгококову інфекцію (МІ), скарлатину (СК). Проаналізовано 197 медичних карток стаціонарних хворих за період 2011 - 2013 рр. Співвідношення між пацієнтами з КШ, МІ, СК становило 17:1,5:1. Встановлено, що серед пацієнтів дитячого віку переважала вікова категорія від 1 до 6 років (43 - 67 %), не виявлено значні гендерні розбіжності за патологіями; діти з МІ переважали у сільській місцевості (80 %), а з СК, навпаки, - у міській (90 %). Серед препаратів призначались найчастіше - для лікування КШ: мікстура з аміназином, но-шпа, амп., тавегіл, амп.; для лікування МІ: р-н Рінгера, ізотонічний р-н, магнію сульфат, амп.; для терапії СК: аскорутин табл., тавегіл, амп., глюкоза, р-н 5 %. Найпопулярнішою АТС-групою для лікування дітей із СК і МІ стала група "Засоби, які впливають на травну систему і метаболізм", а у фармакотерапії дітей з КШ вона була іншою. АВС-аналізом розподілено препарати за їх внеском у загальні витрати, які в середньому на 1 дитину з КШ становили 683,62 грн, з МІ - 1506,02 грн, зі СК - 582,12 грн за цінами госпітальних закупок. Встановлено, що фінансові витрати на терапію хворих дітей були подекуди економічно необгрунтованими через велику кількість препаратів з індексом N (50 - 86,2 %). Водночас оцінка доцільності призначень дітям із інфекційними хворобами шляхом використання "формального" VEN-аналізу не зможе претендувати на об'єктивність без перегляду Клінічних протоколів діагностики та лікування 2004 р., які на теперішній час потребують оновлення.

Наведено результати комплексного клініко-економічного аналізу хворих на синдром йодної недостатності та гіпотиреоз. Дослідження проведено на базі Обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківськ. Як свідчать результати частотного аналізу, сумарно 47 пацієнтам було зроблено 244 призначення 73 лікарських засобів - в середньому 5 призначень на одну медичну картку. Найчастіше для лікування пацієнтів був використаний L-тироксин (Берлін-Хемі, Німеччина), який одержали 85 % хворих. Однак, враховуючи велику кількість призначень різних препаратів, L-тироксин займав у загальній сукупності призначень лише 16,4 %. Пацієнти, крім замісної терапії L-тироксином, переважно одержали лікування супутніх захворювань. За допомогою методу АВС-розподілу визначено перелік препаратів, вартість яких становила близько 80 % загальної вартості терапії (група А за витратністю), частка яких у сукупності найменувань лікарських засобів становила 18 %. Групу В склали 31 % всіх лікарських засобів, вартість яких становила 2034,19 грн - 15 % від загальної вартості фармакотерапії. Частка групи С за витратністю становила 6 %, вона вміщувала найбільшу кількість препаратів - 37, що становило 51 %. Результатами сумісних АВС/VEN-аналізів визначено, що найвища частка витрат на проведену фармакотерапію припала на препарати другорядної групи N за важливістю. Групу Е склали 12 лікарських засобів. А найнеобхідніша група V виявилася представленою лише 3-ма препаратами (6,4 %). Проведені АВС/VEN-аналізи підтвердили висновок частотного аналізу, оскільки витрати розподілилися нераціонально відносно важливості препаратів відповідно до Клінічного протоколу. У разі запровадження обов'язкового медичного страхування в Україні такий стан розподілу витрат буде неприйнятним.

Відповідно до галузевих стандартів вищої освіти формами державної атестації випускників фармацевтичного факультету є стандартизований тестовий іспит "Крок-2. Фармація" і практично-орієнтовані державні іспити та (або) захист дипломної роботи. Відмінність між традиційним проведенням державної атестації і практично-орієнтованими іспитами в тому, що студент шляхом вибору визначає не перелік пропонованих теоретичних питань, а перелік практичних навичок (певних задач діяльності), які виконує під контролем комісії. Оскільки практично-орієнтовані державні іспити мають відбуватись за умов, наближених до професійних (аптечних, складських, лабораторних тощо), то їх проведення напряму залежить від їх матеріального забезпечення. Випускники фармацевтичного факультету складають 5 практично-орієнтованих державних іспитів з дисциплін: "Управління та економіка у фармації", "Клінічна фармація", "Фармацевтична хімія", "Фармакогнозія", "Технологія лікарських засобів". Для покращання якості підготовки усіх студентів, а особливо випускників і більш повного формування їх практичних навичок під час вивчення фахових дисциплін у 2011 - 2012 навчальному році на фармацевтичному факультеті ІФНМУ було започатковано формування центрів практичної підготовки студентів. На даний час навчально-практичний тренінговий центр "Фармація" налічує у своєму складі 5 лабораторій і навчально-виробничу аптеку. В усіх підрозділах навчально-практичного тренінгового центру "Фармація" наявні алгоритми виконання практичних навичок із дисциплін, які вони забезпечують та узагальнено - з тих, які винесені на державну атестацію. Процес дооснащення лабораторій практичної фармації, як і навчально-виробничої аптеки, не припиняється: достатньо вже придбано, однак їх основні фонди потребують подальших капіталовкладень. Загалом забезпечення проведення практично-орієнтованих іспитів на фармацевтичному факультеті ІФНМУ заслуговує високої оцінки як з матеріальної, так і нормативно-правової, навчально-методичної та інформаційно-консультативної складових цього процесу.

Відповідно до даних аналітичної довідки "Про діяльність органів і закладів охорони здоров'я Івано-Франківської області в 2013 р. і завдання на 2014 р. та перспективу"медицина Прикарпаття сьогодні займає гідну позицію в державі серед областей України. Так, за рейтингом Міністерства охорони здоров'я у 2013 р. Івано-Франківська область зайняла 8-е рейтингове місце (проти 7-го у 2012 р.) серед 23-х регіонів України (без пілотних областей). Водночас зафіксовано деяке збільшення смертності від туберкульозу. Загалом епідеміологічну ситуацію з туберкульозом у 2013 р. стабілізовано лише частково. Хоча по області рівень захворюваності на туберкульоз залишився на рівні 2012 р. - 69,5 на 100 тис. населення (виявлено по 959 осіб у 2012 і 2013 рр.), в 7-ми районах мав місце її ріст. На Прикарпатті дещо зменшилося число випадків виявленого туберкульозу серед дітей (з 14-ти до 11-ти випадків) і підлітків (з 14-ти до 12-ти випадків). За даними літератури захворюваність на туберкульоз серед дітей, що живуть в країнах світу з високим рівнем поширення захворювання, на 25 % вище, ніж це прийнято вважати зараз. Тому необхідно увагу приділяти антибіотикопрофілактиці серед дітей і підлітків, які перебувають у групі ризику. Мета роботи - визначення потреби у протитуберкульозних препаратах першого ряду для адміністративно-територіальної одиниці - Івано-Франківської області для забезпечення профілактики та лікування дітей і підлітків з туберкульозом на 2014 р. Базовими для розрахунків як кількості хворих, так і вартості лікарських препаратів були дані 2013 р. Методику розрахунку потреби у протитуберкульозних препаратах затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.02.2013 р. №156. Наведено обчислення матеріальної та грошової потреби у протитуберкульозних препаратах першого ряду, яка становила: 687 312 доз 100 мг ізоніазиду, 171 828 - ь100 мг ізоніазиду-сиропу, 121 752 - 300 мг ізоніазиду, 17 280 - 150 мг рифампіцину, 430 245 - 400 мг етамбутолу, 573 660 - 500 мг піразинаміду за загальною вартістю 664 483,94 грн. за бюджетними цінами кінця 2013 р.

Проведено аналіз реєстрації групи Н03С в Державному реєстрі ЛЗ України, який виявив, що станом на 01.01.2014 р. було зареєстровано шість препаратів для профілактики йододефіцитів, з яких два - іноземного виробництва. Станом на 25.10.2014 р. на фармацевтичному ринку України присутніми були лише три - антиструмін (Дарниця, Україна), йодомарин (Берлін-Хемі, Німеччина), йодид (Фармак, Україна). Як свідчать результати щомісячного моніторингу середньої оптової ціни, їх значення на препарати за 2013 р. суттєво не змінились. Проте у березні - квітні 2014 р. відбулося різке підняття цін, так середня ціна на німецький препарат йодомарин зросла більш ніж у півтора разу, що пояснюється впровадженням 7 % ПДВ на лікарські засоби, а також зниженням курсу гривні на міжнародному валютному ринку. Розраховані середні річні значення коефіцієнтів ліквідності вказують на те, що діапазон цін на препарат йодомарин 200 мкг № 50 (Берлін-Хемі, Німеччина) залежно від постачальників не можна вважати коректним і етичним щодо платоспроможності громадян України. Для забезпечення потреби у йодопрофілактиці всього населення за кошти місцевих бюджетів Івано-Франківської області необхідно передбачити 8 млн 557 тис. грн. За наявністю стану дефіциту місцевих обласних бюджетів доцільним є рекомендувати фінансування профілактики ендемічного зоба хоча б для дітей віком до 14-ти років, для чого необхідно передбачити 1 010 238,24 грн для Івано-Франківської області.

Для достижения целей ЮНЭЙДС "90-90-90" в преодолении эпидемии ВИЧ-инфекции/СПИДа в Украине среди прочего актуальной задачей современности является изучение медико-социального портрета людей, живущих с ВИЧ для поиска путей поднятия их мотивации к тестированию и лечению, а также особенностей назначения антиретровирусной терапии в отечественных учреждениях здравоохранения на основе реальных данных. Это и стало целью исследования. Объектом анализа была выборка из 1200 контрольных карт диспансерного наблюдения за ВИЧ-инфицированными лицами (форма № 030-5/о), состоявших на учете в учреждениях здравоохранения, осуществляющих медицинское наблюдение за людьми, живущими с ВИЧ, 12-ти областей Украины: Одесской, Днепровской, Николаевской, Херсонской, г. Киеве, Запорожской, Винницкой, Ровенской, Харьковской, Львовской, Тернопольской, Ивано-Франковской по состоянию на июль - сентябрь 2016 г. В каждом центре СПИДа было обработано по 100 карт больных, которые получали антиретровирусную терапию. Карты для ретроспективного анализа были определены путем случайного отбора с закрытием персональных данных лиц. В работе были использованы аналитический, системно-логический, АВС-анализ как основные методы исследования. По результатам ретроспективного исследования сформирован портрет ВИЧ-инфицированного лица, получающего антиретровирусную терапию. Это в равной степени мужчина (51 %) или женщина (49%), в возрасте 31 - 50 лет (76 %). Чем старше пациент, тем более вероятно он живет в областях высочайшей распространенности ВИЧ: Одесской, Николаевской, Днепровской. В 67 % случаев он находится на 3 или 4 клинических стадиях и на 84 % является работоспособным с неограниченной активностью и высокой приверженностью к антиретровирусной терапии (93 %). Он на 59 % не нуждается в профилактике или лечении туберкулеза, потому что в 15 % получает профилактику туберкулеза или получал ее в течение текущего года; на треть вероятно, что ранее он являлся потребителем инъекционных наркотиков (29 %) или сейчас инфицирован вирусом гепатита C (32 %). Констатировано отсутствие единых подходов к заполнению контрольных карт надзора за ВИЧ-инфицированным лицом специалистами отечественных центров СПИДа, как и не выявлены одинаковые критерии в назначениях антиретровирусной терапии пациентам в разрезе регионов Украины. Круг приоритетных схем антиревирусной терапии в Украине очерчен 6-ю комбинациями: 1л - TDF + FTC + EFV (26,6 %), 1д - AZT + ЗТС + LPV/r (17,5 %), 1a - AZT + ЗТС + EFV (13 %), 1п TDF + ЗТС + EFV (9,84 %), 1о - TDF + FTC + LPV/r (8,92 %), 1п - ABC + 3TC + LPV/r (6,5 %), которые составили группу А по назначению согласно подходу Парето, поскольку их суммарно принимали 82 % больных.

Мета роботи - визначення та порівняння соціально-демографічних характеристик пацієнтів та інших соціальних індикаторів стаціонарного етапу лікування хворих на ВІЛ-асоційований та мультирезистентний туберкульоз в Україні. Матеріали: 2500 медичних карт стаціонарних хворих на ВІЛ-асоційований (n = 1 200) та мультирезистентний (n = 1 300) туберкульоз, отримані методом випадкового відбору з архівів 12 обласних протитуберкульозних закладів охорони здоров'я; методи: наукового аналізу (аналітичний, синтетичний, контент-аналіз) і графічного представлення результатів. Здійснено порівняння соціальних індикаторів епідемій ВІЛ-асоційованого і мультирезистентного ТБ в Україні. Висновки: установлено, що ВІЛ-асоційований і мультирезистентний ТБ залишаються чоловічими патологіями (на 72,25 та 75,62 % відповідно). У середньому 94,41 % хворих на ТБ/ВІЛ і 73,38 % - на МРТБ були віком 22 - 51 рр. Частка сільського населення на 9,7 % вища у групі хворих на МРТБ (43,31 % проти 33,61 %). Більш несприятлива у соціальному плані була група хворих на ВІЛ-асоційований ТБ: безробітних працездатного віку у ній було на 16 % більше (69,17 % проти 53,08 %). Через неналежну поведінку достроково перервали перебування у закладах охорони здоров'я 25 % хворих в обох групах, що свідчить про недисциплінованість хворих на ТБ, незалежно від наявності ВІЛ-інфекції. Хворі на ТБ/ВІЛ та МРТБ провели у стаціонарі 116 +- 93 і 158 +- 103 ліжко-днів відповідно.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.81 Азитроміцин + Р733.514-52

Рубрики:

Протимікробні та протипаразитарні засоби

Інфекційні хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Ж101342 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - клініко-економічна оцінка листків призначень пацієнтів з ускладненими формами туберкульозу (ТБ) та ко-інфекції ТБ/ВІЛ. Матеріали та методи: 70 медичних карток стаціонарних хворих на загрозливі для життя ускладнення ТБ і ТБ/ВІЛ/СНІД, які знаходились на лікуванні у шести відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії обласних протитуберкульозних диспансерів України; ретроспективний клініко-економічний - частотний/АВС-аналізи, аналітично-синтетичний, графічний. У відділеннях інтенсивної терапії найчастіше перебували хворі на ТБ (34 %) і ТБ/ВІЛ-інфекцію/СНІД (66 %) із легеневою недостатністю (37 %) та синдромом поліорганної недостатності (одночасно прогресуючими порушеннями систем гемостазу, гострим респіраторним дистрес-синдромом, гепаторенальною недостатністю, 19 %) із шансом вижити чи померти 51 на 49 %. Смерть найчастіше наставала від набряку головного мозку (53 %) і поліорганної недостатності (23 %). У середньому хворі знаходилися у відділеннях (12 +- 11) ліжко-днів, їм було зроблено 1701 призначення 223 ЛП. Лідерами за частотою призначень були: анальгін, р-н д/ін. 500 мг/мл, амп. 2 мл, № 10, "Юрія-Фарм"; димедрол, р-н д/ін. 10 мг/мл, амп. 1 мл, № 10, "Дарниця"; фуросемід, р-н д/ін. 10 мг/мл, амп. 2 мл, № 10, "Здоров'я". Загальна вартість фармакотерапії хворих становила 3574,95 грн/на 1 пацієнта. Висновки: якісний склад призначеної реанімаційним пацієнтам протитуберкульозних диспансерів фармакотерапії потребує удосконалення на зразок світових стандартів: необхідною є розробка Уніфікованого протоколу надання медичної допомоги хворим на ТБ, ко-інфекцію ТБ/ВІЛ/СНІД із невідкладними станами у відділеннях інтенсивної терапії.

Висвітлені результати маркетингового аналізу діуретиків, які рекомендовано для терапії хворих на ускладнення цирозів печінки. Із 01.01.2017 р. по 31.12.2018 р. був проведений щомісячний моніторинг показників їх фізичної та соціально-економічної доступності для вітчизняних пацієнтів із асцитом. Мета роботи - інтерпретація динаміки даних маркетингового аналізу лікарських препаратів, рекомендованих для терапії хворих на цироз печінки та його найбільш поширеного ускладнення - асциту. Методи дослідження - маркетинговий аналіз, проведений методом щомісячного моніторингу асортименту, середніх оптово-відпускних цін, показників соціально-економічної доступності (коефіцієнтів ліквідності ціни (Cliq), адекватності платоспроможності населення (Сa.s), доступності (D)) ЛЗ за даними ресурсу "Програмний комплекс "Аптека" (http://pharmbase.com.ua/) за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2018 р. Установлено, що лікарські препарати (ЛП) груп спіронолактону (C03DA01) та фуросеміду (С03СА01) достатньо представлені на вітчизняному фармацевтичному ринку, соціально-економічна доступність яких показала позитивну динаміку. Серед препаратів спіронолактону найнижчою оптово-відпускна ціна була на "Спіронолактон-Дарниця", ПрАТ "ФФ "Дарниця", а найвищою - на "Верошпірон", Gedeon Richter; серед ЛП фуросеміду - на "Фуросемід", ТзОВ "ДЗ "ГНЦЛС" і "Лазикс", "Санофі Індія Лімітед" відповідно. Різке зниження цін на деякі ЛП пояснюється включенням діючих речовин в урядову програму "Доступні ліки", а період спаду вартості співпав із часом внесення їх до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню. Щодо коливань цін, то вони зумовлені коливанням курсу гривні відносно долара упродовж 2017 - 2018 рр. Висновки: оцінка соціально-економічної доступності сечогінних засобів груп спіронолактону і фуросеміду за моніторингом коефіцієнтів ліквідності (Cliq), адекватності платоспроможності населення (Сa.s), доступності (D) ЛП дозволяє вважати їх фінансово доступними для середньостатичного співвітчизника, хворого на асцит, зумовлений цирозом печінки. Виявлено ринкове вікно для майбутнього вітчизняного ЛП на основі комбінації спіронолактону та фуросеміду (100 мг + 40 мг відповідно), який, як очікується, матиме цінову перевагу перед імпортним аналогом.

Розглянуто основи фармацевтичної економіки, економічного аналізу та планування. Викладено питання аналізу та планування торгово-фінансової діяльності аптек, основні принципи і методи формування системи цін на лікарські засоби. Охарактеризовано фінансово-кредитну систему за умов ринкової економіки, особливості кредитування аптечних закладів, фармацевтичного забезпечення населення за умов медичного страхування.

Висвітлено історичне становлення та сучасні тенденції розвитку медичних наук. Розглянуто напрями наукових досліджень та результати багаторічної роботи провідних науковців і колективів навчальних кафедр та відділень.